П'ять зібрань: звідки прислів'я
2026-06-24
Корпус української народної мудрості verba унікальний тим, що не створювався з нуля. Він є великим пареміографічним зводом, який об'єднує та систематизує напрацювання попередніх поколінь дослідників.
До нашого корпусу увійшли п'ять знакових зібрань українських прислів'їв та приказок, створених упродовж останніх 185 років. Кожне з них відображає свою епоху, регіональні особливості мови та тогочасні стандарти правопису.
Розгляньмо кожне джерело детальніше.
1. Григорій Ількевич — «Галицькі приповідки і загадки» (1841)
- Рік та місце: 1841, Відень
- Видавництво: Друкарня оо. Мехитаристів
- Особливості: Збірка підготовлена за участю видатного діяча «Руської трійці» Якова Головацького. Це одна з перших спроб зафіксувати галицьку народну творчість. Видання зберегло давні граматичні форми та орфографію (наприклад, використання ѣ, о̂ та інших історичних літер).
Прикладом зі збірки є колоритний вислів: Прислів'я №48787 — «Ѣхала Хима з Єрусалима, во̂зок скрегоче, Хима ся регоче.» (у сучасній графіці: «Їхала Хима з Єрусалима, візок скреготить, Хима ся регоче.»).
2. Матвій Номис — «Українські приказки, прислів'я і таке інше» (1864)
- Рік та місце: 1864, Санкт-Петербург
- Видавництво: Друкарня Тиблена і Ко (К. Куліша)
- Особливості: Фундаментальне видання, підготовлене Матвієм Симоновим (псевдонім М. Номис) за допомогою Опанаса Марковича, Пантелеймона Куліша та багатьох кореспондентів по всій Україні. Містить понад 14 тисяч записів і досі вважається «золотим фондом» української пареміології.
Приклад зі збірки: Прислів'я №1 — «По парі пізнати, чим серце кипить.».
3. Іван Франко — «Галицько-руські народні приповідки» (1901–1910)
- Рік та місце: 1901, Львів
- Видавництво: Наукове товариство імені Шевченка
- Особливості: Тритомне академічне видання у 6 випусках, опубліковане в межах «Етнографічного збірника» НТШ. Іван Франко не просто зібрав величезний матеріал, а й надав до кожного прислів'я ґрунтовні наукові та історико-побутові коментарі й тлумачення.
Приклад з коментарем Франка: Прислів'я №126 — «"А ви з віхті?" - "А здуло би ті!"» (Франко пояснює це як передразнення: діалектне «з віхті» вжито замість «звідки», на що у відповідь звучить жартівливе прокляття). Інший приклад: Прислів'я №5000 — «Верхове галузя вітри ломлят.» (у сучасному варіанті: «Верхове гілля вітри ломлять.»).
4. В. Бобкова (ред. М. Рильський) — «Українські народні прислів'я та приказки» (1961)
- Рік та місце: 1961, Київ
- Видавництво: Видавництво Академії наук УРСР
- Особливості: Друге академічне видання радянського періоду, виправлене й доповнене, випущене під відповідальним редагуванням видатного поета та академіка Максима Рильського. Збірка відображає стан народної культури середини XX століття та радянські підходи до систематизації фольклору.
5. Валерій Млодзинський — «Практичний російсько-український словник приказок» (2009)
- Рік та місце: 2009, Київ
- Видавництво: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України (ISBN 978-966-02-5147-2)
- Особливості: Репринтне перевидання важливої лексикографічної праці 1929 року, яка створювалася за редакцією Майка Йогансена під час «золотої доби» українського термінознавства та мовознавства. Містить тисячі приказок та фразеологізмів, згрупованих для практичного порівняльного вжитку.
Про межі технологій: розпізнавання (OCR) та AI-розмітка
Оцифрування історичних праць — складний технічний процес. Працюючи з корпусом verba, важливо розуміти особливості підготовки даних: 1. Якість розпізнавання тексту (OCR): Матеріали XIX століття оцифровувалися за допомогою сучасних інструментів OCR (Tesseract). Для найдавніших сканів, зокрема збірки Номиса (1864), точність розпізнавання символів становить близько 75–80%. Через це в оригінальних текстах можуть зрідка траплятися помилки сканування або друкарські огріхи оригіналу. 2. Сучасна адаптація та теми: Для полегшення пошуку ми додали поле «Сучасне написання» та тематичні мітки за допомогою великих мовних моделей штучного інтелекту. Оскільки це автоматична генерація, точність сучасної адаптації оцінюється у 95%, а точність тематичної класифікації — близько 85%. Найнадійнішою є перша (основна) тема у списку.
Ми свідомо зберегли оригінальний правопис джерел як першооснову корпусу, а сучасну версію та теми використовуємо як зручний пошуковий місток для користувача.